Цієї суботи (30.03) вдруге виїжджав спускатися дюльфером в цьому сезоні. Це неповтоне відчуття висоти… Особливо крутий, звичайно, перший раз – цей особливий момент першого кроку в порожнечу під тобою. І кожен, хто зробить цей крок, одним разом не обмежується 🙂 Висота – це як наркотик, з кожним разом хочеться спробувати побувати все вище і вище.

А як же інтересно працювати з новачками, показати як потрібно, проконтролювати, а за одно і трохи посміятися та згадати свій перший раз, як сміялися з твого вигляду. Дуже приємно, коли людина з твоєю допомогою переборює свій страх і відкриває для себе щось нове.

Деколи чую, як люди говорять щось типу “от ідіоти, то ж можна впасти та розбитись, покалічитися…”, так можна. Я відкрито про це говорю, тому що усвідомлюю всі можливі наслідки. Але так можна говорити про будь що в нашому житті, ось я можу сказати, що під час переходу дороги може машина збити, так що тепер дорогу не переходити?! Існують певні правила і норми для кожної діяльності, вони дозволяють зводити ризик до мінімуму, але ніколи не зведуть його до нуля…

Я використовую страховку на спусках дюльфером (знаю людей, котрі цього не роблять, а даремно). Страховка дозволяє контролювати спуск іншій людині, це особливо добре, коли самостійний спуск стає неможливим. Я рекомендую всім використовувати командну страховку, або ж самостраховку. І коли мені хтось говорить, що спускався без страховки і, що це набагато екстремальніше, для мене це звучить просто нерозумно.