Я завжди любив пошукові ігри – цікаво виконувати різні завдання, що приводять до наступних нових завдань, а далі ще, і ще… Тим не менш, в квестах я приймав участь лиш декілька разів, а організував і успішно провів уже п’ять ігор.

Розпочалося все, коли я був на другому курсі. Саме тоді я потрапив до Профспілки студентів університету, згодом був обраний головою профбюро студентів факультету. От тоді мені і спало на думку, чому би не започаткувати на факультеті якийсь традиційний захід окрім Дня факультету. З поміж усіх заходів, що проводились на інших факультетах, квестів було, мабуть, найменше.

У другому семестрі 2011/12 навчального року проект Quest-factor починає свою історію. Основний об’єм роботи був у написанні завдань і сценарію майбутньої першої гри. Але, пам’ятаю, тоді різні варіанти і ідеї з’являлись дуже легко, завдання писалися і переписувалися. Звичайно частина з «інтернетів», це здебільшого логічні задачі, а ось пошукові завдання потрібно було писати під себе, під територію на якій буде проводитись гра. А це, до слова, величезна територія з комплексом навчальних корпусів і будівель. Кампус НТУ «ХПІ» – краще місце для квесту годі й шукати.

Кожну гру я намагаюся організувати так, аби там були завданні пов’язані з історією рідного університету, цікавими фактами і місцями. Кожного дня студенти проходять мимо меморіальних табличок на корпусах, різних міток і визначних місць навіть не підозрюючи скільки цікавого чи визначного відбулося у цьому місці. Адже, територія одного із найстаріших технічних університетів України приховує в собі чимало секретів.

Крім того квест передбачає певну автономію команди-учасника. Це означає, що вирішуючи одне завдання, команда повинна сама прийди до наступного і так далі. Хоча, буває, що команди після кожного завдання з’являються в штаб, або спілкуються з організаторами на різних точках. Я вважаю, що варіант із самостійною грою більш цікавий. Для таких комплексів завдань я часто використовую QR-коди або просто сховані конверти із завданнями. Погодьтеся, адже цікавіше знайти конверт, наприклад, приклеєний під лавкою, самостійно, аніж отримати його з рук організатора.

Кожна гра по своєму особлива, адже організувати квест це всього половина роботи, потрібно ж іще провести. А далі вже команди самі створюють гру. Організатор по сценарію може планувати одне, а команда виконає це завдання по іншому, знайде інший спосіб… Я із своєю командою завжди стараємось «розрулити» подібні ситуації. Це дуже важливо, щоб потім декілька команд не зустрілися на одному завданні. Хоча і таке буває, до прикладу, на останній грі, що пройшла 7 жовтня, було дуже багато команд, і довелося відправляти по декілька на одне завдання. В тому випадку я використовував затримки і направляв команди на максимально об’ємні завдання.

Організовуючи квест, я і сам граю в цю гру, бо поки знайдеш необхідну для побудови завдань інформацію, перериваєш багато інтернет-ресурсів. А потім ту інформацію потрібно перевірити – чи наявні ще вказані об’єкти на території, чи правильна взагалі та інформація. Тут вже сам ідеш в ХПІ і починаєш розгадувати власні завдання.

Проект спортивно-інтелектуальних ігор Quest-factor стартував легко. На разі, гра традиційно проводиться в теплу пору року один раз на семестр. Я маю надію, що в майбутньому квестові ігри будуть продовжувати розвиватися як на моєму факультеті, так і в університеті загалом!