Підтримуй Україну! Слава Україні!

Травнева Чорногора: Львів, початок походу

12 травня 2014 | 4 хв. на читання

Травнева Чорногора

Цьогоріч на травневі свята я їздив в Карпати, хоча насправді плани були дещо інші. Однак, по усім відомим причинам в Крим зараз краще не їхати.

Так, ми дещо відійшли від теми. Отож, Карпати – край неймовірної природи, високогір’я та чистого повітря. Карпатські гори заворожують своєю могутністю і величчю. А як прекрасно зустрічати ранкове сонячне проміння і бачити перед собою безкрає хмарне море, котре поволі перекочує свої пишні хвилі… Ех, гори, залишитися би там назавжди, а що, ідея =)

Із Харкова вирішили, для початку, дістатися до Львова. Власне, у місті Лева у нас було декілька годин вільного часу до наступного поїзду в Івано-Франківськ. Цей час, певне діло, ми використали на огляд міста, дехто із учасників групи, а їх аж 16 чоловік, враховуючи мене, був тут вперше. Я ж у Львові раніше бував, однак, на Високий Замок сходив вперше. Таки дійсно, там відкриваються чудові краєвиди на місто, та людей настільки багато, що стати практично нема де.

Група на г. Високий Замок

Група на г. Високий Замок, м. Львів

Далі по плану – центр міста і обід, трохи погуляли по площі Ринок і прилеглих вуличках, та попрямували обідати. А потім учасники групи розійшлися хто куди – центр, Личаківське кладовище, музей, кафешки… Знову всі зустрілися на вокзалі, тут швиденький перекус, підзарядка телефонів і на поїзд до Івано-Франківська.

У Франик ми приїхали о четвертій ранку. Оглянути місто не було ні часу, ні бажання – всі сонні, а за годину автобус до Верховини. Загрузили ми ту маршрутку повністю, касирка ще переживала, що місця на нас всіх з наплічниками не вистачить. =)

Читай також: похід ІІ категорії складності по масиву Горгани

До Верховини їхати приблизно три години. На пів дорозі перед очима вже вимальовуються вершини гір. А ось і вершини засніженої Чорногори промайнули. Ще трохи і вже видно будиночки селища Ільці, а за ним Жаб’є розкинулося на берегах річки Чорний Черемош. Жаб’є – то стара назва Верховини, так селище міського типу іменували до 1962 року. Тут і розпочинається наш піший маршрут, і це перший день походу. Поповнюємо запаси необхідної провізії, перепаковуємо наплічники і в дорогу!

Дорогою з Верховини

Прямуємо з Верховини

Привал

Привал на березі р. Жабівська

Долаємо природні перешкоди

Долаємо природні перешкоди

З Верховини прямуємо в напрямку г. Грошовиця (1359 м над рівнем моря, масив Гринявські гори). Збоку від дороги протікає річка Жабівська і невдовзі ми виходимо до однойменного поселення. Далі потрібно знайти стежку, що виведе нас на Старий Плай. Ось тут довелося подумати – я декілька разів ходив на розвідку шляху, потім зробив висновок, що правильний поворот я пропустив. Ну нічого повертатися не далеко. Дуже скоро ми на правильній дорозі піднімаємось до поселення Плай. Разом із нами піднімається декілька місцевих жителів. Я попутно розпитав у них дорогу далі по маршруту.

У селищі Плай

У селищі Плай

Поряд з г. Розтоцька

Привал на перекус неподалік г. Грошовиця

Краєвид на Чорногору

Краєвид на Чорногору

Перекус

Отож, із шляхом все було більш-менш ясно – залишався досить стрімкий набір висоти, а потім ще декілька кілометрів по хребту. До запланованого місця ночівлі (неподалік г. Скупова) ми не дійшли – я вирішив скорочувати маршрут. Тому на ночівлю зупинилися під г. Розтоцька (1514 м н.р.м.). Власне, місцевість тут не сприятлива для встановлення наметів – всюди схили, тому довелося розбивати табір на дорозі. Вона призначена для під’їзду до колиб і в цей період року взагалі не використовується. Вже за годину на дорозі розмістилося шість наметів і були організовані місця для трьох кострищ. Неподалік місця стоянки ми знайшли джерело. Вода в ньому чиста, єдиний мінус тече досить повільно.

IMG_6380

Місце ночівлі, ранок другого дня

Вечоріло, поза деревами за пагорби ховалося сонце, даруючи природі і горам останнє проміння. А на зміну йому небо почали вкривати перші зірки. А ви бачили коли-небудь зоряне небо поза містом? А уявіть собі яке воно там, в горах на висоті 1300 м над рівнем моря! Ми могли спостерігати Чумацький шлях, що ледь помітно мерехтів своїми сузір’ями. Таким чином перший день мандрів добіг кінця.

Зоряне небо Карпат

Зоряне небо Карпат

———————————————————————————————————————————————————

Технічна інформація

День 1, 27.04.2014, Неділя.

Денний перехід: смт. Верховина – с. Жабівське – г. Грошовиця – г. Розтоцька.

Протяжність: 14,4 км (з урахуванням коефіцієнта 1,2 для гірської місцевості України).

Чистий ходовий час: 5 год. 40 хв.

Середня швидкість руху: 2.4 км/год.

У наступній частині читайте про наші пригоди другого та третього дня мандрів: селище Зелене, прикордонний КПП «Шибене» та підйом до оз. Марічейка – перші кроки по Чорногірському хребту.

Висловлюю подяку Сергію Ценнеру та Яші Родигіну за фотографії, що використовувалися у цій публікації.

Травнева Чорногора частина 2: перші кроки до найвищих гір